Важливою подією в освітньому просторі України, регіональних освітніх систем Київської і Черкаської областей, КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кафедри педагогіки, психології і менеджменту освіти інституту є підготовка наукового видання – монографії «Літопис історичних, суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-освітніх подій, на ґрунті і тлі яких відбувалося виникнення та становлення Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини».
Наукове видання підготував ДМИТРО ІВАНОВИЧ ПАЩЕНКО, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології і менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів».
Ця книга є результатом більше як 20-літнього наукового пошуку Дмитра Івановича у царині історії освіти України.
Щиро вітаємо Дмитра Івановича Пащенка з важливою подією у професійній діяльності! Бажаємо нових звершень і досягнень, які доповнять перелік його наукових публікацій і винаходів!
Підготовка монографії до друку є справою науково-педагогічної діяльності
Дмитра Івановича Пащенка упродовж усього його трудового життя.
Щиро зичимо авторові і натхненнику кафедри педагогіки, психології і менеджменту освіти Дмитру Івановичу Пащенку плідної професійної діяльності, подальшого наукового поступу, нових досягнень і звершень, творчої роботи з науково-педагогічними і педагогічними працівниками інституту і кафедри педагогіки, психології і менеджменту освіти інституту, слухачами курсів, керівниками і педагогічними працівниками закладів освіти Київщини!
Монографія присвячена історії становлення та розвитку УДПУ імені Павла Тичини, нерозривно пов’язаної з об’єктивними обставинами життя українського суспільства і, зокрема, розвитку професійної педагогічної освіти в Київській та Черкаській областях.
Видання адресовано науковцям, викладачам педагогічних ЗВО, магістрантам, студентам, усім, хто цікавиться проблемами історії професійної підготовки майбутніх учителів.
Матеріали монографії презентують документально підтверджені факти, тенденції розвитку національної системи освіти у контексті історичних, суспільно-політичних, соціально-економічних та культурно-освітніх подій Української держави.
Представлені у монографії матеріали з історії освіти України спонукають до глибокого усвідомлення і переосмислення розвитку національної системи освіти і науки, сучасного стану освіти, реформ і трансформацій, які реалізуються в освітній галузі України та упроваджуються в освітню практику закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної, фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти.
Пропонуємо вашій увазі уривок з післямови до наукового видання:
«Досить влучним є мудре висловлення відомого німецького державного діяча Отто фон Бісмарка, що «війну виграють не генерали, війну виграють шкільні вчителі та парафіяльні священники».
До пригадування цієї крилатої фрази підштовхує той факт, що в УДПУ імені Павла Тичини з 2012 р. студенти стаціонарного відділення мають змогу отримувати додатково ще й військову спеціальність та первинне офіцерське звання, більше того, на сьогодні у нас одночасно навчається понад півтори сотні учасників бойових дій (символічно, що переважна більшість з них – це студенти історичного факультету!), а на інших факультетах серед випускників є й капелани та священники-волонтери (одного з них за значні заслуги у зміцненні обороноздатності України проросійські бандитські формування заочно присудили до страти). Усе це є підставою для педагогічного оптимізму. Такі вчителі неодмінно формуватимуть справжніх національно свідомих патріотів України, в яких навіть у підсвідомості буде закладено активну життєву позицію, спрямовану на подолання будь-яких перешкод, щоб мати повне моральне право висловити свої почуття словами Павла Тичини, ім’я якого з гордістю носить університет: «Яка біда мене, яка чума косила – а сила знову розцвіла!»
Однією із потужних історичних постатей, діяльність якої мала значний вплив на розвиток системи освіти України, є Павло Григорович Тичина. У монографії глибоко і всебічно представлено і проаналізовано події, учасником яких був П. Тичина, ситуації, які він вирішував на користь утвердження українських ідей у школах УРСР.
Нинішній час зумовлює необхідність глибокого осмислення й аналізу ролі окремих особистостей у розвитку Української держави та освітньої галузі України. Особливо актуалізувалася постать Павла Тичини у контексті осмислення життя і діяльності, історичної ролі в розвитку національної ідентичності, української державності Василя Стуса.
Матеріали монографії висвітлюють події і факти утвердження і розвитку української державності, реформування і трансформації національної системи освіти і науки, спрямовані на особистісне осмислення розвитку освітньої системи держави, регіональної освітньої системи Київської області, усвідомлення історичних та освітніх викликів, сучасного стану, тенденцій і пріоритетів національної системи освіти, функціонування і розвитку закладів освіти, професійного розвитку керівників і педагогічних працівників ЗДО, ЗЗСО та інших типів закладів освіти, спонукають до роздумів, аналізу, дискусії, обговорення, звільнення від стереотипів, визначення пріоритетів освітньої діяльності, перспектив професійного розвитку.
