Підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників сьогодні повинно відбуватися на основі науково обґрунтованого підбору комплексу методичних, психолого-педагогічних, організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення професійного розвитку педагога з урахуванням його соціальних запитів, здібностей, інтересів, досвіду роботи.
Створення системи вивчення професійних запитів педагогів у міжатестаційний період – це вимога часу.
Така система на базі Інституту охоплює докурсовий період (І етап), період курсів підвищення кваліфікації (ІІ етап) і післякурсовий період (ІІІ етап). Основними методами отримання інформації про якість ППО є опитування (анкетування, інтерв’ювання) та тестування .
І міжкурсовий етап педагогічного діагностування є підготовчим, мотиваційним. Першочергове завданням його – отримання загальної інформації про освітян, науково-методичне забезпечення й організаційно-педагогічні умови їх професійної діяльності, соціально-економічні умови функціонування системи освіти району (міста), закладу.
ІІ етап – курси підвищення фахової кваліфікації – є базовим, навчально-контрольним. Основним завданням педагогічного діагностування на даному етапі є визначення якості зростання професійних потреб та професійного рівня вчителя протягом періоду курсового навчання. Засобом виконання цього завдання є система моніторингових процедур, яка реалізується на вході (вхідне діагностування), протягом курсового навчання (проміжне опитування) та на виході (вихідне діагностування).
ІІІ – етап практичної реалізації оновлених і набутих знань, вироблених умінь та навичок під час курсів підвищення кваліфікації. Педагогічне діагностування, що здійснюється у цей період, виявляє зміст і характер моделювання учителями власної професійної траєкторії, результативність задоволення запитів та потреб, які висувались у період до курсів підвищення кваліфікації й під час навчання на них, умотивованість педагогів до підвищення свого фахового рівня, саморозвитку. Значна увага на даному етапі приділяється питанню педагогічної рефлексії, а саме: вмінню вчителя критично оцінити власні здобутки та недоліки, бачення шляхів підвищення професійного рівня.
Усі етапи педагогічного діагностування включають такі компоненти:
• зміст (організація проведення, збір та первинна обробка інформації);
• завдання, цілі (що досліджується на даному етапі);
• термін проведення (рік, місяць, число);
• форма узагальнення (аналітичний опис, діаграми, графіки, таблиці тощо);
• вибірка (респонденти, які беруть участь в анкетуванні або тестуванні);
• інструментарій (анкети, тести, карти спостережень (анонімні)).
Таким чином, комплексна діагностика якісних показників професійного розвитку педагогів регіону дозволяє:
а) з’ясувати міру врахування курсового навчання педагогічних працівників як фактора його професійного розвитку;
б) схарактеризувати психологічний аспект діяльності освітян, що впливає на мотивацію здійснення інноваційних змін;
в) укладати навчальні програми освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації відповідно до запитів.