Відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція “Краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича”

        Студінський Володимир Аркадійович, професор кафедри методики професійної освіти та соціально-гуманітарних дисциплін Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти, доктор історичних наук, почесний краєзнавець України. Науковець розкрив вагомість досліджень Лаврентія Похилевича для розвитку краєзнавства, зазначив, що Лаврентій Похилевич є одним із фундаторів українського краєзнавства, його дослідження населених пунктів Радомисльського повіту вплинули на розвиток сучасного краєзнавства регіону.

Івангородський Костянтин Васильович, доцент кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, доцент, який розкрив етнічні та соціальні аспекти змін козацтва Південної Київщини в XVI – першій половині XVII століть. На думку вченого, козацтво як утворення – це реакція на суспільні й соціальні виклики; його насамперед характеризують високий рівень самосвідомості, державності й відстоювання України.

Петренко Ірина Миколаївна, завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки “Полтавський університет економіки і торгівлі”, доктор історичних наук, професор, розкрила складний життєвий шлях вченої й викладача Наталії Мірза-Авакянц, яка стала жертвою політичного терору в Україні, та коло наукових інтересів і спадщину вченої, її внесок у розвиток вітчизняної історичної науки.

    Лазурко Лідія Миколаївна, доцент кафедри історії України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, доктор історичних наук.

Учена презентувала питання польських видань протягом 1828-1918 років у Східній Галичині, у яких значне місце займала українська проблематика, зокрема питання освіти на українських теренах Речі Посполитої – освітньої діяльності на Волині, Поділлі й Київщині.

Масненко Віталій Васильович, завідувач кафедри історії України Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, доктор історичних наук, професор, презентував ґрунтовне дослідження про значення діяльності українського історика, активного громадсько-політичного діяча В’ячеслава Липинського насамперед періоду його проживання в маєтностях Русалівки Уманського повіту Київської губернії. 

Романюк Іван Миронович, професор кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор, який висвітлив життя й діяльність Василя Липківського, український релігійного діяча, церковного реформатора,  борця за автокефалію українського православ’я, першого митрополита Київського та всієї України відродженої 1921 року Української Православної Автокефальної Церкви.

Перерва Володимир Степанович, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України, член правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.

Науковець наголосив, що протоієрей о. Петро Лебединцев був одним із видатних педагогів м. Білої Церкви, однак не меншою його заслугою було відвернення виселення корінного (в основному українського) духовенства (священнослужителів Київської митрополії та Правобережжя України) у внутрішні губернії Російської імперії й заміни його великоросійським.

Іменні стипендії в освітніх закладах Київщини  кінця ХІХ – початку ХХ століть (за матеріалами ЦИРКУЛЯРІВ по Київському навчальному округу  у фондах  Педагогічного музею України)

Міхно Олександр Петрович, директор Педагогічного музею України, кандидат педагогічних наук;

Матвійчук Оксана Євгенівна, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент.

У дослідженні розкрито питання нормативної бази іменних стипендій в освітніх закладах Київщини  кінця ХІХ – початку ХХ століть (зокрема й зміст положення про іменні стипендії в освітніх закладах), їх значення в культурно-освітньому просторі Київщини в зазначений період.

Букет Євген Васильович, заступник голови Правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Правління Національної спілки краєзнавців України, головний редактор газети “Культура і життя”.

У виступі Євген Васильович указав імена священників, установлених ним, які служили в парафіях  (підпорядкованих уніатським, а потім православним церквам) на теренах сучасного Макарівського району Київської губернії у ХVIII столітті.

Нагайко Тарас Юрійович, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, кандидат історичних наук;

Нагайко Катерина Миколаївна, старший науковий співробітник науково-дослідного відділу “Музей Заповіту Т. Г. Шевченка” Національного історико-етнографічного заповідника “Переяслав”, кандидат історичних наук. Науковцями в архівах установлено більше 200 освітян, працівників Переяслав-Хмельницького педагогічного училища, яке пізніше було переведено до м. Білої Церкви.

Мірошник Світлана Іванівна, завідувач кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат педагогічних наук, у виступі презентувала вагомі національні проблеми (потреби самоусвідомлення української нації, формування належного образу України у світовій спільноті; ганебного стану української культури, відновлення державою ідентичності, історії, мови, культури; потребу розбудовувати міцну державу, орієнтуючись на досягнення),  порушені в публіцистиці Л. Костенко.

Плівачук Катерина Володимирівна, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”, кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України, заслужений журналіст України.

Науковцем розкрито питання вкладу в розвиток культури й освіти м. Сквири відомих меценатів-краян – П. Сувчинського, В. Болсуновського, К. Болсуновського, Ф. Чайковського, Т. Рильського, М. Рильського, О. Водинського, К.Діденка.