Завдяки історичній пам’яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою.
Михайло Грушевський
28 квітня 2023 року в Комунальному навчальному закладі Київської обласної ради «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» відбулася Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція «Четверті краєзнавчі читання імені Лаврентія Похилевича» з теми «Київщина: історія рідного краю» для науковців, дослідників-краєзнавців, учителів історії закладів освіти, керівників музеїв Київщини.
В умовах збройної агресії російської федерації освітянська спільнота виконує важливе завдання суспільства – розвитку творчих та інтелектуальних здібностей, формування цінностей учнівської та студентської молоді. Ворог прагне знищити нашу культуру, ідентичність, досягнення, наукові інститути, заклади освіти, музеї. Проте ми, освітяни, вкотре засвідчуємо здатність творити, розвивати, досліджувати, презентувати, а також силу духу, мужність, щоб протистояти агресії, захистити нашу свободу, демократичний вибір і європейський вектор розвитку.
Воєнне сьогодення особливо загострило проблеми україноцентричного змісту, де краєзнавство є вагомим складником сучасних світоглядних орієнтирів в українському суспільстві. Минуле, сьогодення й майбутнє тісно пов’язані, а пізнання історії рідного краю як складника життєпису країни допоможе кожному усвідомити себе часткою великого народу, самовизначитися, реалізуватися: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій нарід, свою землю, і ти побачиш свій шлях у життя» (Г. Сковорода).
Тож метою конференції є представлення й популяризація розвідок з історії рідного краю й освіти Київщини; презентування відомих особистостей, які розвивали наш край у різні періоди, і сучасників – усіх тих, хто протистоїть загарбникам у російсько-українській війні; використання результатів краєзнавчих досліджень у культурно-просвітницьких процесах у державі.
На конференції було представлено більше 45 доповідей, авторами яких стали провідні вчені та науковці з України (Вінницької, Волинської, Житомирської Київської, Львівської Полтавської, Сумської, Черкаської, Хмельницької областей та міста Києва), які презентували нові краєзнавчі дослідження Київщини.
У роботі інтернет-конференції «Київщина: історія рідного краю» взяли участь 58 осіб: відомі вчені, співробітники наукових установ, викладачі вищих навчальних закладів, провідні науковці й дослідники краєзнавчої справи Київщини та України, педагоги, методисти, історики, бібліотекарі, краєзнавці та музеєзнавці, які презентували нові наукові дослідження із краєзнавства. Тільки когорта докторів наук нараховувала понад 13 осіб, відомих фахівців у різних напрямках історичної науки.
Предметом вивчення й дослідження учасників Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції з теми «Київщина: історія рідного краю» є історія нашого краю, різних періодів його становлення й розвитку. У представлених матеріалах на основі архівних, історичних і науково-педагогічних джерел висвітлено пам’ятки історії й культури, історико-культурні та етнічно-історичні процеси, визначні події Київщини, особливості становлення та функціонування закладів освіти в різні періоди розвитку, особливу увагу приділено відомим особистостям, які розвивали наш край у різні періоди, та сучасникам – усім тим, хто протистоїть загарбникам у російсько-українській війні.
Захід відкрила ректор КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» Євгенія Бачинська, кандидат педагогічних наук, доцент, яка привітала учасників конференції й наголосила на важливості нових відкриттів у галузі краєзнавства для національної освіти в Україні. До привітань долучилася Олена Часнікова, проректор інституту, кандидат педагогічних наук.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся також Євген Букет, заступник голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління Національної спілки краєзнавців України, кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України «АрміяInform», який зазначив, що історико-краєзнавчі дослідження складають духовне підґрунтя державотворчих процесів у незалежній Україні, відіграють важливу роль у формуванні історичної пам’яті українського народу, його національно-культурному відродженні.
У пленарному засіданні конференції взяли участь викладачі закладів освіти й наукових установ України: Ірина Петренко, завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», доктор історичних наук, професор («Шлюбно-сімейні відносини киян XVIII століття (на основі документів Київської духовної консисторії»); Тетяна Кузнець, професор кафедри історії України Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доктор історичних наук, професор («Родина Мейєндорфів в історії Уманщини кінця ХІХ – початку ХХ століть»); Алла Киридон, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», доктор історичних наук, професор («Всеукраїнська спілка православних парафій на Київщині (1919-1920)»; Оксана Салата, завідувач кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор («Історико-культурний потенціал малих містечок як об’єкт культурної спадщини України (на прикладі Богуслава)»; Олександр Потильчак, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, доктор історичних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України («Радянські режимні установи для військовополонених у Білій Церкві (1945-1949): забута історія»); Іван Романюк, завідувач кафедри історії України Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор («Україна – Батьківщина моя…». Ярослав Івашкевич»); Євген Букет, заступник голови правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління Національної спілки краєзнавців України, кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України «АрміяInform» («Концепція «Козацької нації» Пилипа Орлика як предтеча українського націоналізму»); Володимир Перерва, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України, член правління Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України («Українське питання в церковному та шкільному житті Київської губернії ХІХ – початку ХХ століть»); Пащенко Дмитро Іванович, професор кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», доктор педагогічних наук, професор («Наступність у використанні чинника страху більшовиками і рашистами»); Катерина Плівачук, доцент кафедри суспільно-гуманітарної освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений учитель України, заслужений журналіст України («Гідне вшанування сквирян, прізвищами яких названі вулиці міста»).
Під час роботи конференції працювали секції: «Пам’ятки історії та культури, етнічно-історичні процеси на Київщині», «Видатні особистості в історії рідного краю», «Історія освіти Київщини», «Моя незламна Україна» – у яких узяли участь учителі історії, викладачі закладів освіти, працівники музеїв Київщини. Учасники презентували нові дослідження з історії рідного краю, їх виступи ілюструвалися архівними фото, відеоматеріалами тощо.
Сподіваємося, що презентовані краєзнавчі дослідження будуть оптимально використані в культурно-освітній діяльності педагогічною спільнотою Київщини та інших регіонів України .
Захід організували та провели Ольга Пількевич, методист відділу музейної освіти та бібліотечної справи КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», Володимир Перерва, доцент кафедри педагогіки, психології та менеджменту освіти КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України.
За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції буде укладено та видано збірку матеріалів.
