Життєво необхідною здатністю людини майбутнього стане вміння критично мислити. ХХІ ст. стане часом, коли саме розумові здібності окремих людей, а не природні ресурси, капітал і технології, визначатимуть вирішальну грань між успіхом і невдачею, між лідерами та веденими ними людьми. Уміння критично мислити забезпечує науково-технічний і суспільний прогрес та є запорукою демократії, а освіта відіграє в його розвитку першорядну роль. Саме питанням розвитку навичок критичного мислення був присвячений обласний майстер-клас «Реалізація технологій критичного мислення на уроках географії».
12 травня відбулося третє заключне засідання майстер-класу для учителів географії. Керівник майстер-класу – Гарбар Лариса Володимирівна, учителька географії та біології Тетіївського ліцею №2, координатор – Совенко Валерій Володимирович, завідувач відділу географії, економіки та краєзнавства КНЗ КОР «КОІПОПК».
Третє заняття стало своєрідним творчим звітом, на якому вчителі поділилися своїми напрацюваннями з реалізації методів критичного мислення на уроках географії.
Перш ніж провести урок, учитель ставить перед собою конкретні завдання та цілі, серед яких: дати знання учням, навчити їх висловлювати власну думку, сформувати у вихованців критичне мислення. Перевірити, чи досягнуто поставлених цілей, педагог може через опитування учнів. Для цього можна використати шість критичних запитань, побудованих на загальновідомій таксономії навчальних цілей та результатів Бенджаміна Блума. Складний метод читання й постановки запитань рекомендується для вивчення матеріалу, який учні мають зрозуміти й гарно засвоїти.
Метод кластеру служить для стимулювання пізнавальної діяльності школярів, мотивації до роздумів до початку вивчення теми, відтворення вже наявних знань з даної теми, формування асоціативного ряду й постановки питань, на які хочеться знайти відповіді. Учасники майстер-класу поділилися досвідом у створенні кластерів та асоціативних кущів різної тематики: глобальні проблеми, корисні копалини, Світовий океан, види руху води в океані, вплив зовнішніх сил на рельєфоутворення, рослинність України, ґрунтоутворюючі чинники, забруднювачі вод суходолу, типи озер України, зона лісостепу України.
Якщо необхідно засвоїти блок інформації, де є об’єкти чи явища, між якими існують одночасно спільні й відмінні риси, то варто використовувати метод «Діаграма Вена». Учасники майстер-класу запропонували його для порівняння різних видів вітрів, топографічної карти та плану місцевості, кутів орієнтування, Чорного та Азовського морів, Українських Карпат та Кримських гір, Придніпровської височини та низовини.
Метод, який розвиває логічне мислення учнів, дає можливість організувати свої думки, допомагає сконцентрувати позиції «за» і «проти» – це «Т-схема».
Слухачі показали, як конкретизувати думки учнів при порівнянні двох аспектів понять на прикладі виявлення позитивних і негативних наслідків тимчасово-постійної та сезонної міграції з території України, Великих географічних відкриттів для населення Америки, експлуатації АЕС.
Під час участі в майстер-класі вчителі прийшли до наступних висновків:
- найбільш успішними є заняття, на яких учнів заохочують думати
самостійно і критично мислити;
- критичне мислення дозволяє обмірковувати свої власні думки й причини появи тієї чи іншої точки зору. Такі міркування та ідеї ґрунтуються не на упередженостях або забобонах, а на логіці, надійній і достовірній інформації, яка збирається з багатьох джерел;
- коли думаєш критично, те про що думаєш і як думаєш, завжди перебуває у фокусі уваги, і коли знаходиш помилку або бачиш інший, можливо, кращий спосіб осмислення якогось завдання або проблеми, зацікавлено вивчаєш його;
- учні, які мислять критично, зазвичай вчаться з інтересом. Навіть у дуже важких інтелектуальних завданнях вони бачать можливості для навчання.
Учасники заходу подякували організаторам за творчу атмосферу занять, а також за змістовну та інформативну презентацію досвіду.
