Є слова, що народжуються в тиші бібліотек, а є ті, що вириваються з вогню. Вони не шукають ані витончених рим, ані складних метафор – вони прагнуть життя.
До Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років Валентина Суткова, завідувач бібліотеки, та Віра Веровенко, бібліотекар інституту, підготували віртуальну тематичну виставку художніх творів письменників-фронтовиків «Слова, які прийшли із бою…».
Ця виставка – не просто зібрання текстів, а відображення незламного серця. Тут кожен рядок дихає полином степів, задимленим небом і холодним металом. Це тексти, написані на коліні, на ящиках від снарядів, на зворотному боці дитячих малюнків. Тут папір зберігає не лише чорнило, а й відлуння останнього бою, тепло долонь і гіркий присмак розлуки. Страх тут переплавляється у відвагу, а біль – у безмежну любов до рідної землі. Це міст між тихим тилом і розірваним обрієм передової. Це рядки, що стали тонкою ниткою, яка тримає світ разом.
Ви почуєте, як шепочуть сторінки фронтових щоденників, побачите, як звичайні літери стають бронею, відчуєте присутність тих, хто віддав свій голос, аби ми мали право на свій. Ця виставка – про світло, яке не згасає навіть у найтемнішому бліндажі, про молитву, викарбувану у слові, про нашу спільну історію, яку ми читаємо серцем.
Історія повторюється. Сьогодні слова, що приходять із бою, пишуть нові автори російсько-української війни: Артем Чех, Артем Полежака, Максим Кривцов (пам’яті якого ми вклоняємося) та багато інших. Їхні тексти – це міст між поколіннями, доказ того, що українське слово неможливо розстріляти.
Війна здатна руйнувати міста, але вона безсила перед пам’яттю, яку зберігає Слово. Книги, представлені на виставці, — це не просто текст, а голос людини, яка вірила у світло навіть у найтемніші години. Сьогодні ці слова стають нашим спільним оберегом, нагадуючи про силу незламності та ціну волі. Пам’ятаємо минуле — заради майбутнього.
Дякуємо Збройним Силам України! Разом до перемоги!
Завантаження...
Перезавантажити документ 
Відкрити в новій вкладці 
