У полі висохли криниці,
ніхто не сіяв, не орав.
Голодний рік, мов чорна птиця,
над краєм змореним літав…
Голодомор – 1932-1933 років – акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду.
Голодомор 1932-1933 років охопив період з квітня 1932 року по листопад 1933 року. За ці 17 місяців було вбито понад 7 мільйонів людей в Україні і 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, що історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та Казахстан. Пік Голодомору припав на весну 1933 року. В Україні від голоду щохвилини вмирало 24 особи, 1 440 – щогодини, понад 34 560 – щодня… Питання кількості людських втрат України від Голодомору досі залишається відкритим.
Відповідно до Указу Президента України від 01.11.2016 № 480 «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» та з метою гідного вшанування загиблих від геноциду, вчиненого тоталітарним сталінським режимом 21 листопада 2025 року на базі музею історії освіти Київщини КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» проведено тематичний захід «Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає».
Захід розпочався літературно-художньою композицією «Скорботна пам’ять поколінь», яку представили студенти 21 ПО (І) групи (Людмила Титаренко, куратор) КЗ КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж».
У заході, ініційованому проректором Любов’ю Стовбур, взяли участь працівники музею історії освіти Київщини (Ольга Пількевич, викладачі та студенти 23 ПО (ф) групи КЗ КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж»).
Під час тематичного заняття було використано відеосюжет «Пісня свіча» у виконанні Оксани Білозір (слова Богдана Стельмаха, музика Мирослава Скорика), презентації «Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу», відео «Про п’ять колосків» та відеоматеріали «Люди Правди» (спогади очевидців), документальні та наукові матеріали «Голодомор 1932-1933 років. Голоси свідків», підготовлені Українським інститутом національної пам’яті України.
Учасники заходу перейнялися долею невинних жертв тоталітарного режиму та боляче сприймали чужу біду, як власний біль. Вони розповідали про факти із родинного життя в період Голодомору, а також читали вірші українських поетів на цю тему.
Крім того, студенти ознайомилися з тематичною виставкою–інсталяцією «Над білим янголом скорботи – незгасний духу смолоскип», яку підготували Валентина Суткова, завідувач бібліотеки, та Віра Веровенко, бібліотекар КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів». На виставці представлено видання про геноцид української нації, спогади і свідчення очевидців, тих, хто у своїй пам’яті крізь роки проніс страждання та біль спричинені тоталітарним режимом, дослідження науковців, краєзнавців, місцевих письменників, учителів і учнів закладів загальної середньої освіти про наслідки голодомору на території Київської області.
Студентська молодь була залучена до акції «Запали свічку пам’яті».
22 листопада 2025 року вся країна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років, а також жертв масових штучних голодів 1921-1922 й 1946-1947 років. У цей день о 16. 00 ми запалимо свічки і поставимо на підвіконня так, щоб їх було видно знадвору. Ці вогники символізуватимуть нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів.
На вікні свіча миготіла,
Кривді з-за плеча тріпотіла,
До правди летіла.
Там де рідний край, Де Україну голоду нагай.
Шмагав до згину. Не день, не годину.
