Людина починається з добра.
Сказав мудрець: «Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай! »
Музей історії освіти Київщини КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів» продовжує освітній онлайн-проєкт «Нескорена, велична Україна. Освітяни Київщини – незламні у війні», започаткований у серпні 2022 року.
Мета проєкту – зібрати свідчення про воєнні злочини росії проти українського народу, моральні й матеріальні збитки системи освіти Київщини, участь педагогів у волонтерській діяльності, ушанувати пам’ять жертв трагедії російсько-української війни, сприяти гуманізації людства завдяки збереженню пам’яті.
Один із напрямів цього проекту – «Педагоги Київщини – волонтери».
Волонтерство в перекладі з латини означає вільне волевиявлення, намір, бажання. Дійсно, діяльністю задля допомоги іншим людина може займатися з доброї волі, за покликанням серця, усвідомлюючи, що інакше чинити не може, якщо є ті, хто потребує допомоги.
Особливої ваги волонтерство набуло в час російсько-української війни. Попри розгубленість, стрес, відчуття нереальності подій у перші дні російської агресії, працівники Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, жителі будинку 40 (вул. І. Виговського), інші містяни згуртувалися й розпочали працювати на початках у їдальні Білоцерківського гуманітарно-педагогічного коледжу. Діяльність волонтерів організувала та очолила Євгенія Бачинська, ректор Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. Це вже згодом назвали себе волонтерським об’єднанням «Берегиня».
Відтак майже весь колектив Інституту приєднався до волонтерського руху: допомагають у гуманітарних штабах, плетуть маскувальні сітки, «кікімори-накидки» (різних моделей та різного кольору відповідно до природних умов) для передової, закуповують амуніцію відповідно до запитів військових та теплі речі для них. Виготовляють окопні свічки, шиють подушки, теплу спідню білизну, закуповують шкарпетки, компресійні гольфи, темні шапки, берці, бафи, балаклави, а також заготовляють одноразовий посуд, засоби гігієни, побутові речі й перераховують кошти для потреб військових. А ще – активна допомога вимушеним переселенцям.
«На передову, де ведуться бої, ми постійно відправляємо маскувальні сітки, продукти харчування, одяг, військову амуніцію, – говорить Євгенія Бачинська. – У січні 2023 року за запитом бійців 72 бригади Чорних запорожців працівниками інституту було зібрано 15 тисяч 850 гривень для придбання військового автомобіля. Для підтримки працівника нашого інституту, воїна сил оборони України, йому було забезпечено амуніцію і спорядження. Волонтерський центр неодноразово оголошував актуальний список «гарячих потреб» для військових, який розміщували у групі інституту у вайбері.
Хочеться відзначити найбільш заповзятих колег, які від початку війни багато часу й зусиль віддають доброчинній благодійній діяльності. Розалія Кірнасовська, тендітна жінка, яка з перших днів повномасштабного вторгнення почала збирати запити та допомагати нашим бійцям. «Наша мета, – говорить Розалія Кірнасовська, – надання всебічної та прямої адресної допомоги бійцям 72 бригади Чорних запорожців, які боронять Україну від російської навали на першій лінії фронту». Зокрема, пані Розалія зібрала для виготовлення м’ясних консервів кілька тисяч одиниць банок.
Ольга Касянчук та Оксана Ткач терміново відгукнулися на запити військових: вони самостійно виготовили понад 3000 окопних свічок та передали на передову, до Бахмута. «Ми не повинні зупинятися, – говорить Оксана Ткач. – Поки триває війна проти агресора, нашим бійцям необхідна підтримка. Кожен може робити щось корисне й потрібне. Недаремно українці стверджують: «Що не комар – то сила».
Для підтримки бійців полку «Азов» та привітання з Днем Святого Валентина колеги підготували «валентинки», виготовляли для бійців сувеніри та обереги, які передали на передову волонтери Білоцерківської територіальної оборони.
«Сьогодні найбільший злочин – це байдужість і бездіяльність. Не відкладайте добрі справи на завтра. У такий скрутний для України час ніхто не повинен залишатися осторонь подій на фронті, які визначають майбутнє нашої держави», – зазначає Тетяна Матущенко.
Війна триває… Тож нашим воїнам-захисникам необхідна підтримка, постійна, вчасна, моральна й матеріальна, бо це допомагає зберегти їхнє життя і здоров’я, покращує результат їхньої роботи, наближає Перемогу над ворогом.
Разом ми сильні й непереможні!
Бажаємо всім волонтерам міцного здоров’я, сили, добробуту, наснаги до добрих справ, людського щастя, насолоди від можливості допомогти, зарадити, втішити, бути корисним.
