Як тільки вберуться в чарівні білі квіти сади навесні, засвітять дивовижні свічки каштани, а в повітрі розіллється тонкий і ніжний аромат, у бузкових кущах заллються піснями невсипущі солов’ї, а вся земля випромінюватиме радість і щастя, нестримну жагу до життя, у ці прекрасні дні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув у роки Другої світової війни. Схиляємо голови перед тими, хто виявив нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та незалежність України.
Жінка на війні. Багато хто вважав, що війна не жіноча справа, недооцінюючи ролі та місця жінок. Нібито тільки чоловіки могли воювати, убивати, боронити рідну землю. А ось ні, хоча раніше було мало відомо про участь жінок у війні, інформація була засекречена, проте історія не залишає білих плям. Нині ми знаємо імена жінок, які були Героями Радянського Союзу й проявили мужність, захищаючи Батьківщину. Жінка на фронті – явище не унікальне, проте не кожна наважиться на такий крок. Але жінка на війні рівна чоловікові, а в деяких випадках навіть цінніша професіоналка.
У роки Другої світової війни на захист рідної землі стали 127 тисяч жінок з України. Вони боролися в партизанських загонах, антифашистському підпіллі, 27 жінкам, які народилися в Україні, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Жінки, які були на фронті, спростували поширену думку, що у війни не жіноче обличчя. Вони розділили нарівні з чоловіками криваву ношу воєнного лихоліття.
Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки й потенційно загрожує миру у всій Європі. У війни жіноче обличчя. Не лише кількість, а й велич духу, відданість, самопожертва, мужність українок вимальовують жіноче обличчя війни, у Другій світовій і російсько-українській війні, яка триває.
До Дня пам’яті та примирення, до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Валентиною Сутковою, завідувачем бібліотеки, та Вірою Веровенко, бібліотекарем КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», підготовлено віртуальну виставку-пам’ять «Жіноче обличчя війни». Неможливо розповісти про всіх жінок, які воювали, але хочеться пригадати імена хоча б деяких наших співвітчизниць, які мужністю й безкорисною любов’ю до Батьківщини, усіма силами, ціною власного життя, наближали День Перемоги.
Історія вчить, що український народ перемагає тоді, коли ми єдині, соборні, діємо разом і захищаємо те, що нам дороге. Коли ми разом, коли ми відчуваємо, що справедливість на нашому боці і стоїмо за свою землю, тоді ми непереможні.
Запрошуємо до перегляду!
