Є речі, які спонукають нас досліджувати історію власного роду, змушують усвідомити родовідне коріння, заохочують вивчати історію рідного краю, пробуджують критичне мислення. Саме такою стала презентація книги «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки» Євгена Букета, Олексія Дєдуша та Євгена Матвієнка, яка 6 березня котре в стінах інституту об’єднала науковців, освітян, учнівську та студентську молодь, поціновувачів шевченківського слова.
Особливий настрій та неповторну атмосферу створила літературно-художня композиція «На струнах Кобзаревої душі» у виконанні вихованців театральної студії «Пролог» Центру позашкільної освіти «Соняшник» (керівник Тетяна Яковенко). Неповторне музичне вітання подарував дует бандуристів Василя Олексієнка та Андрія Шараєвського, викладачів Білоцерківської школи мистецтв №5 ім. Сергія Томащука, які виконали пісні на слова Т.Г. Шевченка «Бандуристе, орле сизий» та «Зоре моя, вечірняя» у музичній обробці В. Войта та В. Олексієнка.
Настав час для презентації книги. До слова запросили авторів книги Євгена Букета, письменника, краєзнавця, журналіста, члена правління Національної спілки краєзнавців України, члена Національної спілки журналістів України, голову Київського обласного товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка; лауреата премії ім. В’ячеслава Чорновола за найкращу публіцистичну роботу в галузі журналістики та Олексія Дєдуша, кандидата історичних наук, українського етнографа, краєзнавця, наукового співробітника Інституту мистецтвознавства фольклористики та етнографії ім. М.Т. Рильського НАН України, співзасновника науково-популярної спільноти «Ukrainian Free Genealogy».
Письменники розповіли про ідею створення книги «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», про структуру наукового дослідження (книга має 4 частини: «Шевченки – рід по батьку Тараса Шевченка, с. Кирилівка»; «Бойки – рід по матері Тараса Шевченка, с. Моринці»; «Шевченки та родинні звязки з іншими особистостями»; «Шевченків сад (поєднання родоводів тареконструкція кровних звязків мешканців і вихідців з Кирилівки і Моринців»). Особливий інтерес викликало прикінцеве дослідження «50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення, які були документально підтверджені, уточнені або спростовані в книзі «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки». Адже у дослідженні не лише розкрито маловідомі факти про рід Великого Кобзаря, але й спростовано деякі поширені міфи, пов’язані з дитинством поета та людьми, які його оточували.
Презентуючи книгу, Євген Букет зазначив, що праця допомагає побачити не лише поета Тараса Шевченка, а й людину, яку формувало середовище, родина, вчителі, кохані. Це історія, яка оживає крізь тисячі імен і сотні документів. Це справжній «сад», у якому проросло Шевченкове слово. Олексій Дєдуш наголосив, що дослідження родоводу Шевченка – це не тільки науковий інтерес, це спроба оживити історичну пам’ять, яка допомагає нам краще усвідомити наш шлях як нації. Адже тільки пізнавши свої корені, можемо зрозуміти, ким ми є сьогодні.
Обидва письменники закликали досліджувати кожного його власний рід, адже це – ті цеглинки, які сьогодні є форпостом національного супротиву, створюють захист від будь-яких посягань ворога і формують унікальну українську незламність.
Натхненним став виступ вчительки Олексія Дєдуша Ольги Леонової, яка свого часу навчала майбутнього письменника української мови та літератури у ЗОШ №22 м. Білої Церкви. Кандидат історичних наук, почесний краєзнавець України, автор понад 120 наукових та науково-популярних праць, викладач інституту Володимир Перерва високо оцінив наукове дослідження «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», створене на основі архівних документів, та подарував письменникам власну книгу.
Захід відбувся за участі проректорів інституту Андрія Довганя та Олександра Полтавцева, який щиро подякував авторам унікального наукового дослідження «Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки», підкреслив їх актуальність для сучасників, шевченкознавців та всіх, хто цікавиться історією українських родів та вручив подяки авторам.
