Козацтву належить особливе місце в історії нашої держави та в історичній пам’яті української нації. Саме козацтво було тією силою, яка активно впливала на історію України ХVІІ–ХVІІІ століття, розвивала й боронила національну ідею, сприяла захисту політичних, економічних, культурних досягнень українського народу, його духовного розвитку.
В одному зі стародавніх переказів Україну названо «шматочком раю на землі», мабуть, тому доводилося народові знову й знову боронити її від запеклих зазіхань чужинців. Протягом віків, починаючи з XV століття, обов’язок охорони українських земель покладався на козацтво.
Від часів зародження козацтва на землях України в середині XV століття з його середовища вибивався старший або ж отаман, потім – гетьман. Одні кажуть, що така виборність була пережитком племінних часів, коли обирався найсильніший чи наймудріший – вождь племені, інші зауважують, що українці перебрали традицію в австрійських імператорів, польських королів або ж кримських ханів. Як би там не було, але вже на кінець XVІ століття в козацтва остаточно утвердився владний звичай обирати з-поміж себе найбільш здібного. При цьому важливо, із якого соціального середовища він походив: князів чи шляхти, козацтва, селянства чи духівництва. Хоча очевидно, що перевага віддавалася «козакам із діда-прадіда».
До Дня українського козацтва та Дня захисників і захисниць України Валентиною Сутковою, завідувачем бібліотеки, та Вірою Веровенко, бібліотекарем КНЗ КОР «Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів», підготовлено віртуальну книжкову виставку «Гетьмани України: історії про славу, мудрість і відвагу». Хто вони, гетьмани України, – грізні козацькі ватажки, вожді опозиційних до будь-якої влади розбійницьких ватаг, степові «польові командири» чи хитромудрі правителі держави? Скільки їх було в історії нашої країни? Хто був першим у гетьманській когорті? Коли на українських землях з’явилося слово «гетьман» і що воно означало? Відповіді на ці та інші запитання можна знайти у виданнях, які представлені на виставці.
Розкидавши каміння нашої історії, збираймо ж його заради кращої долі для нашої Батьківщини, в ім’я славних пращурів-козаків, непереможних силою та духом. Прочитайте знову сторінки історії, хай долі ясновельможних гетьманів допоможуть вам осмислити її.
