Київщина багата талановитими людьми, серед яких – митці-письменники.
Сьогодні хочеться ознайомити педагогічну й учнівську спільноту, усіх, кому небайдуже мистецтво, з творчістю сучасної української дитячої поетеси, педагога, громадської діячки Тетяни Тезіславівни Строкач.
Поезія пані Тетяни широко використовуються в освітній діяльності з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку: її твори включено в програму початкової школи, а також уведено в підручники “Українська мова та читання. 2 клас” (Н. Богданець-Білоскаленко), “Українська мова та читання. 3 клас” (Н. Богданець-Білоскаленко, Ю. Шумейко), “Українська мова та читання. 3 клас” (Г.М. Сапун) та інші. Мова поетичних творів поетки – проста і дохідлива, тому багато віршів Т. Строкач увійшли також до численних тематичних збірників, антологій, шкільних хрестоматій.
Педагог із багаторічним стажем і чуйним серцем знайшла дорогу до дитячих душ у своїх віршах. Твори поетеси легкі й ритмічні, характеризуються різноманітністю тем і жанрів, прості й дохідливі, їх мова – цікава і барвиста, тож поезії легкі й зрозумілі дітям. Не випадково український письменник Анатолій Гай назвав її творчість “материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою”.
Тетяна Тезіславівна Строкач – педагог за спеціальністю, а за покликанням – поетеса. Народилася Тетяна Тезіславівна 3 листопада 1963 року в с. Вільшанка Жашківського району на Черкащині, у родині педагогів. Із дитинства мріяла бути вчителькою, тому після закінчення школи вступила до Богуславського педагогічного коледжу на відділення дошкільного виховання. Після закінчення педагогічного закладу в 1982 році почала педагогічну діяльність вихователькою в дошкільних навчальних закладах №36 “Ромашка” та №48 “Усмішка” м. Білої Церкви. Із радістю поєднувала педагогічну діяльність і поетичну творчість.
1988 року закінчила Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова за спеціальністю “Педагогіка і психологія дошкільна”. Має вищу кваліфікаційну категорію, викладач-методист.
Визнаною дитячою поетесою Тетяна Строкач стала на початку 2004 року, маючи у творчому доробку понад тридцять дитячих поезій, які друкувалися в різних освітянських виданнях. Працюючи з дітьми, поетеса спостерігала за їхнім життям, поведінкою, прислухалася до дитячої мови, дізнавалася, що цікавить малечу, її прагнення.
2016 року було надруковано першу книгу поезій “Осіння музика душі” у видавництві “Час Змін Інформ”. Збірка пронизана ідеєю оптимізму й віри в добро. Вірші Тетяни Строкач – це роздуми про світогляд жінки, яка прагне бути щасливою, буття якої наповнене сенсом і корисними справами.
У 2019 році вийшла збірка поезій для дітей “Веселковий дивосвіт: поезії, пісні, загадки, розвивальні ігри, вправи, конкурсні завдання” (видавництво “Час Змін Інформ”) як своєрідна енциклопедія для малят. Поетесі одразу вдалося завоювати любов та повагу маленьких українців. Особливо полюбилися дітям поезії з цієї збірки “Вишиванка”, “Рідна мова” та інші, якими рясніють відео в ютубі.
На відео: поезію Тетяни Строкач “Мила, осяйна, барвиста…” читають вихованці Театральної студії “Пролог” (м. Біла Церква)
2021 року була надрукована збірка “Краплинки доброти” (видавництво “Час Змін Інфор”) – друга частина творчої енциклопедії.
У віршах поетеса просто й дохідливо розкриває любов до України, її національних символів, природи, родини. А ще у творах – багато гумору, утверджується добро. Збірка ілюстрована малюнками учасників гуртка “Чарівний пензлик” бібліотеки-філії №6 КЗ БМР Білоцерківської міської ЦБС ім. П. Красножона та студії “Азалія” (ЦТДЮ “Соняшник”).
У 2020-2021 роках було опубліковано 4 поетичних збірки Тетяни Строкач – “Динозаври”, “Хто сховався в місті”, “Хто сховався під землею”, “Хованки” (видавництво “Ранок”).
На відео: поезію Тетяни Строкач “Загадаю бажання” читає Самуїл Дудка.
Тетяна Строкач має чимало нагород. Письменниця – лауреат Білоцерківської міської премії “За заслуги в галузі освіти” (2004), VIII Всеукраїнського фольклорно-етнографічного фестивалю “Золоті ключі” ім. В. Верховинця” (2017), переможець інтернет-конкурсу-фестивалю співаної поезії “Біла Церква UA” (2018), учасниця літературно-мистецьких фестивалів і конкурсів “Відлуння душі”, “Житомир TEN”, “Арт-Панорама”, “KAZ KAR” (2020). 2022 року поетеса стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу “Коли закінчиться війна”. Її вірші “На всі віки герої у серцях”, “Хіба можна таке пробачити” – про російське вторгнення в Україну.
Тетяна Тезіславівна – співавтор літературно-мистецьких альманахів серії “Ковток життя” (видавництво “Час Змін Інформ”), “Галактика любові”, “Я дякую тобі”, “Серце Європи”, “Колиска роду”, “Скарбниця мудрості” (видавництво “Лілія”), колективних збірок “Душа автора”, “Дитяча мрія”, “В дитячий світ прокралася війна”, “Занадто рано ми стали дорослими”, “Різдво приходить зі снігом”, “Обпалені крила”.
Має спільні напрацювання з композиторами Миколою Ведмедерею та Ольгою Тимошенко.
Поезії Т. Строкач друкувалися у педагогічній пресі, газетах і журналах “Гарний настрій”, “Розкажіть онуку”, “Малятко”, “Бібліосвіт”, “Джміль”, “Аллочка-дошколярочка”, “Крилаті”, “Колобочок”, “Котя малюк” та інших.
Пишаємося нашою землячкою, педагогом, талановитою поетесою, яка несе добро й красу та примножує славні традиції української поезії.
На відео: поезію Тетяни Строкач “Що для мене Україна?” читають Вероніка та Єгор Змаженки, вихованці театральної студії “Пролог” ЦПО “Соняшник”, учні БНВО “Перша Білоцерківська гімназія”.
Цикл поезій Тетяни Строкач “Коли закінчиться війна”
***
ЗАГАДАЮ БАЖАННЯ
Загадаю бажання, найдорожче у світі!
Щоб настав мир в країні і не гинули діти,
Щоб під небом блакитним колосилися ниви,
Щоб всміхалися люди й жили дружно, щасливо.
Щоб не плакали мами у журбі над синами,
Перемога настала в боротьбі з ворогами.
Щоб старенькі в достатку всі свій вік доживали,
Щоб і пісня, і слово українські звучали.
Щоб країна розквітла, незалежна і вільна.
Хай здійсниться бажання це моє неодмінно!
***
ДРУЖНА РОДИНА
У дружній родині – щаслива дитина,
Бо є в неї мама і тато.
Любов’ю осяяна кожна хвилина
І радістю повниться хата.
У дружній родині – щаслива дитина,
Бо братики є і сестрички.
Похмурого дня і у сонячну днину
В них усмішки сяють на личках.
У дружній родині – щаслива дитина,
Бабусі, дідусі рідненькі
Внучат обіймають, дітей научають
Любити Вкраїноньку-неньку.
У дружній родині – мир, злагода нині,
Щасливі дорослі і діти!
Нехай кожна днина в хорошій родині
Теплом буде завжди зігріта!
***
МИ – УКРАЇНЦІ
Дитино, знай: ми – українці!
І вільні, й мужні, і сміливі.
І не зламають нас ординці!
Заколосяться щедро ниви,
І пісня залунає знову,
І задзвенить знов сміх дитини.
Й розквітне воля, віра, мова
У нашій славній Україні!
***
РАНОК ПОЧИНАЄТЬСЯ З НАДІЇ
Ранок починається з надії…
Заглядає сонце у віконце,
Й, попри біди всі, уже весніє
В рідній, наймилішій сторононці.
Ранок починається з надії,
Що здобудем мир і перемогу!
Віра і любов нехай зігріє,
В молитвах звертаємось до Бога!
Ранок починається з надії,
Що скінчаться всі війни жахіття!
Вам, герої, вдячна вся країна,
Ви – найсміливіші в цілім світі!
***
І МИР НАСТАНЕ ВРАЗ…
Візьму у руки кольорові олівці –
І синій, й жовтий – гарні та яскраві.
І намалюю сонця промінці
У нашім небі, чистім та безхмарнім.
Коли з’єднаю в парі кольори,
Земля вбереться у зелені шати,
І мир настане враз о тій порі,
Живими всі повернуться солдати.
Наш синьо-жовтий український стяг
Я намалюю трепетно, з любов’ю.
На всі віки герої у серцях,
Бо захищають мужньо нас з тобою!
***
ПЕРЕМОГА!
Здійснились нарешті
Наші мрії й бажання усі!
Знов щебечуть птахи на черешні,
І баштан заіскрився в росі.
Перемоги
Хлюпочеться море,
І у горах сховався туман.
А повітря і чисте, й прозоре,
І міста відродилися з ран.
Перемога!
Зустрілись родини!
І обійми, й цілунки, і сміх!
Поглядають щасливої днини
Із небес ті, хто мир нам зберіг…
Перемога!
Вам шана, герої,
Й наша віра, надія, любов
Всім, хто мужньо ураз став до зброї
І на захист Вітчизни пішов!
Перемога!
Розквітне країна!
Ворогів ми здолали в боях!
Хай молитва до неба полине
Й майорить український наш стяг!
***
МАКИ
Пломеніють маки в пшеницях,
Мовби жар, палають між трави,
Як краплинки крові у полях,
Де в боях солдати полягли…
Розкривають маки пелюстки,
Трунком в сон – дрімоту огорнуть.
Оберегом є у всі віки,
Радість й сум віночком заплетуть.
Квітнуть маки… В крапельках роси,
Як в перлинках, квіти чарівні.
Ця частинка Божої краси
Про любов нагадує мені…
